Логотип Facebook із посиланням на сторінку Facebook
Логотип YouTube із посиланням на канал YouTube

З 2021 року, відколи в Україні почала активно розвиватися трансплантація, було проведено 270 пересадок серця.

Людмила – мама трьох синів – одна з тих, хто живе з донорським серцем. Трансплантацію їй провели понад рік тому. Після народження дитини у жінки розвинулася післяпологова кардіоміопатія. Це рідкісний і дуже складний тип серцевої недостатності, при якому серце втрачає здатність перекачувати кров. Тоді консиліум медиків прийняв рішення не лише про необхідність проведення трансплантації, а й визначив перший статус екстреності – тобто, для неї трансплантація стала життєво визначальною.

Стан жінки щодень погіршувався, часу на порятунок було обмаль і медики Інституту серця наважилися провести особливо складну – іногрупну -трансплантацію. Тобто, Людмилі пересадили серце донора, який був з нею не повністю імуносумісним. Це вимагало посиленої реабілітації – і за часом , і за інтенсивністю. Але день за днем, крок за кроком молода жінка поверталася до активного життя.

Людмила давно вже вдома, живе в оточенні своїх найдорожчих чоловіків – синів Михайла, Дмитра і Сашка та чоловіка Олександра. Олександр-молодший нещодавно зробив перші кроки, а шестирічний Дмитрик цьогоріч пішов до школи. На перший дзвінок першокласника проводжали усією родиною.

Людмила каже – у такі хвилини її нове серце б’ється прискорено, від щастя. Бо це неймовірна радість бачити як ростуть їхні сини. Дякує за це донору, його родині і медикам.

Попри війну, трансплантація в Україні послідовно і впевнено набирає обертів. 32, 36, 61, 71 – так щорічно збільшувалося число пересадок серця з 2021 року. А цьогоріч лише за 9 місяців уже виконано 70 трансплантацій.

Війна ускладнила роботу медиків, особливо, коли йдеться про пересадку серця. Адже воно поза організмом живе дуже короткий термін. Щоб вкластися в нього, до війни за донорським серцем відправляли санавіацію. Коли небо стало небезпечним і закритим, трансплантологи почали шукати інші варіанти, аби “не спізнюватися” за донорським органом. Якщо він був за сотні кілометрів, спеціальне авто з обладнанням, бригадою трансплантологів і реципієнтом вирушало в лікарню, де перебував донор, і там відбувалася пересадка. Згодом українські трансплантологи навчилися у своїх зарубіжних колег новим методикам зберігання серця при транспортуванні. Вони дають змогу серцю довше існувати поза організмом і краще адаптуватися у новому тілі. А зараз – медики вивчають можливості, аби після війни для перевезення донорських органів використовувати повітряні дрони.

У 2025 році трансплантацію серця в Україні проводять у 8 медичних закладах.