Цей день започаткований Всесвітньою організацією охорони здоров`я у 2005 року задля поширення інформації про трансплантацію і важливість донорства.
Трансплантації, можна сказати, майже 150 років. Так, ще в позаминулому столітті медики з`ясували, що заміна органів може стати одним з методів порятунку людей. У 1883 році швейцарський хірург Теодор Кохер пересадив пацієнту тканину щитоподібної залози і це стало моделлю абсолютно нової хірургічної стратегії.
Вже у XX столітті науковці прагнули досконало вивчити можливості такого методу – вони проводили дослідження на тваринах, а ще пробували пересадити людям нирки кіз, овець, свиней та мавп. Але усі ці пересадки не були успішними.
Першу трансплантацію цілого органу людини виконали саме в Україні – і зробив це у 1933 році у Херсоні Юрій Вороний. 26-річній жінці, у якої відмовили нирки, він пересадив орган померлого 60-річного чоловіка. Пересаджена нирка запрацювала, але пацієнтка Вороного прожила після операції лише два дні – тоді ще в медицині не було розуміння механізму відторгнення чужорідного органу. Все ж, ці 48 годин були першим успіхом і надією людству.
Майже через двадцять років американський хірург Джозеф Мюрей трансплантував нирку хворому від брата-близнюка. Оскільки донор і реципієнт були повністю сумісними, відторгнення не розвивалося і пацієнт Мюрея прожив уже 8 років.
Перспективи трансплантації стали очевидними з появою перших імуносупресантів. У 60-х роках медицину сколихнули просто таки революційні досягненння – перші успішні трансплантації серця, печінки і легенів.
Нині ж, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі проводять понад 150 тисяч органних трансплантацій. Тобто, кожні три хвилини десь на планеті методом трансплантації рятують людину.
Найчастіше у світі пересаджують нирки, печінку, серце, легені. Трансплантологи уже вміють замінити обличчя, кінцівки, кишківник, статеві органи. А ще медики знову повернулися до ксенотрансплантацій – пересадили пацієнтам нирки і серце від генетично модифікованих свиней. Цей напрямок є перспективним, як і вирощування органів з клітин. Адже попри велику кількість трансплантацій, через нестачу донорських органів вдається забезпечити лише 10 відсотків потреби у такій медичній допомозі.
В Україні успішні трансплантації нирки і печінки провели ще у 70-х роках, а у 2001-у році успішно пересадили серце. Після значної паузи у грудні 2019 року було проведено відповідні законодавчі зміни, які перезапустили трансплантацію, і останні три роки, навіть попри пандемію і війну, ця сфера активно розвивається. Щороку збільшується число трансплантацій, зростає відсоток пересадок від померлого донора і розвиваються нові напрямки. В Україні успішно пересаджують нирки, печінку, серце, легені, підшлункову залозу. Проводять спліт- та симультанні трансплантації. За 9 місяців нинішнього року пересадок проведено більше, аніж за увесь попередній рік.
Генеральний директор СДУ УЦТК Дмитро Коваль: “Понад тисяча трансплантацій за три роки – це дуже хороший результат. І він став можливим завдяки скоординованості і співпраці всіх трансплант-команд, служб, МОЗ і держави в цілому, яка підтримує розвиток трансплантації. Але, насамперед, оці тисячу шансів на нормальне життя ми змогли дати пацієнтам завдяки донорам, живим і посмертним. І тому сьогоднішній день – це ще й день вдячності їм і пошани”.
