Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка встановлює чіткі правила взаємодії між учасниками національної системи крові та впорядковує її фінансування відповідно до фактичних потреб системи охорони здоров’я, що передбачено Законом України “Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові“.
ЧОМУ ЦЯ ПОСТАНОВА ВАЖЛИВА І ЯКІ МОЖЛИВОСТІ ВІДКРИВАЄ
Історично склалося так, що система крові в країні була недофінансована, а в умовах війни ця проблема посилилася і потрібно було постійно вишукувати кошти для покриття потреб.
Зміни, які запроваджує ця постанова, дають можливість повністю забезпечити лікарні донорською кров’ю та компонентами крові, а лікарням формувати і утримувати їх належні запаси, створити умови для рівноправного і своєчасного доступу пацієнтів до якісних та безпечних компонентів крові.
Центри крові будуть профінансовані у повному обсязі для безоплатного задоволення потреб лікарень, з якими у них укладено договори, відповідно до заявок лікарень, а пацієнтам завжди будуть надані послуги з трансфузії в потрібних обсягах та у потрібний час.
СУТЬ ЗМІН
Запропонований механізм визначення потреб закладів у донорській крові та її компонентах, а також запровадження референтних цін дають змогу утворити прозору систему видатків держави на фінансування служби крові.
Йдеться про встановлення механізму формування потреби від кожної лікарні, яка надає послуги з трансфузії, на підставі чого формується прогнозована щорічна потреба в донорській крові та її компонентах всієї системи охорони здоров’я. Завдяки затвердженню Міністерством охорони здоров’я середньої референтної ціни утворюється прозорий механізм формування видатків держави у цій галузі.
Органи місцевого самоврядування, як і раніше, матимуть можливість додатково фінансувати центри крові з місцевих бюджетів, якщо їх економічна ефективність нижча від референтних центрів крові.
Фінансування центрів крові державної та комунальної форми власності має бути повноцінним та відповідати реальним витратам центрів крові. Це дозволить ефективно планувати бюджетні видатки та забезпечити покриття потреб як цивільних, так і військових структур.
Лікарні та створені при них трансфузіологічні комітети мають забезпечити належне функціонування лікарняних банків крові.
Постановою передбачено вимогу щодо належного функціонування лікарняних банків крові та утворення лікарняних трансфузіологічних комітетів, що має забезпечити постійні запаси донорської крові та її компонентів в лікарні, а пацієнтам та їх родичам не будуть пропонувати придбати кров або знайти і привести декількох донорів.
Розписано порядок управління запасами крові.
У закладах охорони здоров’я впроваджується ефективна організація надання трансфузіологічної допомоги, яка передбачає планування, своєчасне формування заявок про потребу в центри крові, управління запасами лікарняним банком крові, належне використання донорської крові та її компонентів лікарями, розширення кількості обов’язкових лабораторних тестів перед трансфузією. Такі заходи будуть відбуватися під постійним наглядом лікарняного трансфузіологічного комітету. Лікарні, які не матимуть у своєму складі таких структур і не впровадять зазначені заходи, не матимуть права здійснювати трансфузію.
Реалізація запропонованих механізмів відкриває для пацієнтів безоплатний доступ до послуг з трансфузії в усіх медичних закладах державної та комунальної власності.
Пацієнти, які лікуються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, завжди мають отримувати послуги з трансфузії крові та компонентів крові безоплатно. Ведеться робота щодо покриття безоплатним забезпеченням донорською кров’ю пацієнтів при лікуванні, яке передбачає переливання крові, в приватних лікарнях, які в рамках Програми медичних гарантій уклали договори з Національною службою здоров’я України.
Процес трансформації національної системи крові координує Національний трансфузіологічний комітет, функції якого виконує Український центр трансплант-координації.
УЦТК забезпечує координацію взаємодії усіх учасників національної системи крові за чітко визначеними правилами, а саме:
- узагальнює прогнозовану потребу в крові та її компонентах усіх суб’єктів системи крові;
- на основі інформації про узагальнені прогнозовані потреби формує щорічні обсяги обов’язкового задоволення потреб системи охорони здоров’я в донорській крові та її компонентах;
- розраховує та подає для затвердження МОЗ середню референту вартість виробництва донорської крові та її компонентів, визначену на підставі інформації, отриманої від суб’єктів системи крові;
- розраховує та подає для затвердження МОЗ середню референтну ціну на донорську кров та компоненти крові, визначену на підставі інформації, отриманої від суб’єктів системи крові.
Рішення Уряду впроваджує у практику вимоги та правила, які діють в країнах Європейського Союзу, що є зобов’язанням України в рамках євроінтеграції.
Впровадження таких вимог сприятиме стабільності функціонування центрів крові та підвищенню їх економічної ефективності, підвищенню безпеки і якості надання трансфузіологчної допомоги медзакладами, безперервному задоволенню потреб в донорській крові та компонетах крові усієї системи охорони здоров’я, а також сил безпеки та сил оборони в умавах воєнного стану.
Нагадуємо, минулоріч Урядом, в рамках євроінтеграції, затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності із заготівлі та тестування донорської крові та компонентів крові незалежно від їх кінцевого призначення, перероблення, зберігання, розподілу та реалізації, які набувають чинності в червні цього року.
Відтоді виготовляти донорську кров та компоненти можна буде виключно в центрах крові, а відділення трансфузіології в закладах охорони здоров’я будуть перетворені на лікарняні банки крові. Видачу відповідних ліцензій проводитиме Держлікслужба.
Постанова Кабінету Міністрів України за посиланням: https://surl.li/tqjnwh.
