Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України.
Створення такої системи необхідне для оперативного пошуку і формування пари “донор-реципієнт” при трансплантації кісткового мозку, обміну інформацією та документами з іншими інформаційними системами.
До складу Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин входитиме національний реєстр потенційних донорів кісткового мозку. Він є одним з найважливіших компонентів для проведення трансплантацій від неродинного донора. Постановою визначено порядок і умови наповнення реєстру, його функціонування, доступ до інформації та даних.
Дмитро Коваль, генеральний директор СДУ “Український центр трансплант-координації”: “Проведено велику підготовчу роботу, аби ця система стала дієвою та ефективною. Зокрема, УЦТК надало МОЗ пропозиції щодо організації обстежень потенційних донорів гемопоетичних стовбурових клітин для наповнення Державної системи необхідною інформацією. Це, з одного боку, потребує значних фінансових ресурсів, а з іншого – саме ця складова дає можливість її ефективного використання”.
Трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин проводять при гематологічних та аутоімунних захворюваннях. Цей напрямок в Україні активно розвивається – наразі такі пересадки проводять 8 медичних центрів країни, за 9 місяців поточного року проведено 274 трансплантації.
Для розвитку цього трансплантаційного напрямку у 2019 році Верховна рада України, а у 2020 році Уряд дозволили залучати у процес недержавні реєстри донорів, через які національна медична система отримала доступ до світового реєстру. Наразі медики користуються послугами недержавного Українського реєстру донорів кісткового мозку, який нараховує понад 11 тисяч потенційних донорів і інтегрований у світовий реєстр з майже 40-мільйонами донорів.
Створення Державної інформаційної системи і, зокрема, національного реєстру донорів гемопоетичних стовбурових клітин розширить можливості доступу пацієнтів до трансплантації кісткового мозку. Чим більше число потенційних донорів, тим вища ймовірність оперативніше підібрати спорідненого донора і надати кожному пацієнту необхідну допомогу.
Окрім цього, виконання зазначеного заходу передбачено Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки.
