Кожен, хто приходить здати кров, безкоштовно отримує певний спектр лабораторних досліджень. Вони важливі для гарантії безпеки як донора, так і реципієнта.
Тестування донора відбувається в кілька етапів. Перед донацією проводять забір капілярної крові для визначення рівня гемоглобіну, який є одним з важливих показників допуску до донації. Якщо він занизький – донація відміняється.
Донор також проходить обстеження шляхом анкетування і медичного огляду. Якщо за їх результатами протипоказань для донорства немає, на другому етапі, під час донації, проводять забір венозної крові для інших лабораторних досліджень.
Ці імуногематологічні дослідження передбачають визначення групової (О, А, В, АВ) та резус-належності (Rh+ або Rh−) донора за антигенами на поверхні еритроцитів.
Також визначають наявність Келл-антигену. Носіями Келл-антигену є всього 7 відсотків людей. Але якщо пацієнту, який не має такого антигену, перелити еритроцити донора, у якого він наявний, можуть виникнути небажані реакції. Тому кров так ретельно досліджують.
Кров донора також перевіряють на наявність інфекційних захворювань: ВІЛ, гепатиту В, гепатиту С, сифілісу. Якщо маркери таких недуг виявлено, донора про це інформують, а отриману від донора кров чи компоненти крові, виготовлені з неї, вилучають, знешкоджують та знищують.
Детальніше про донорство крові, обов’язки та права донорів за посиланням:
https://utcc.gov.ua/blooddonor
