Логотип Facebook із посиланням на сторінку Facebook
Логотип YouTube із посиланням на канал YouTube
Логотип Telegram, посилання поки неактивне

Людям із порушенням зору

Чи можуть родичі донора і реципієнт отримати інформацію одне про одного

Лютий, 8, 2024

Законом України “Про трансплантацію анатомічних органів людини” прописано, що трансплантація здійснюється на принципах добровільності, гуманності, безоплатності і анонімності. Тобто, на етапі пересадки органів ні родичі донора, ні реципієнт не можуть отримати інформації одне про одного.

Всі інформація про донора і реципієнта вноситься до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ). Ці персональні дані є конфіденційною інформацією про фізичних осіб і зберігаються з дотриманням вимог Конституції України, законів України “Про захист персональних даних”, “Про інформацію” та інших. Персональні дані про реципієнта зберігаються у ЄДІСТ протягом його життя, інформація про донора має зберігатися протягом 50 років з дня його смерті.
Доступ до ЄДІСТ мають лише кілька уповноважених законом працівників Українського центру трансплант-координації.

У посттрансплантаційному періоді, за взаємної згоди, близькі родичі померлого донора і реципієнт можуть отримати інформацію одне про одного. За потреби пацієнт після трансплантації може звернутися до трансплант-координатора закладу, де проводилася пересадка. Родичі донора таке прохання мають адресувати до Українського центру трансплант-координації.

Українським законодавством це не заборонено, але надання такої інформації можливе виключно при взаємному бажанні обох сторін. Багато сімей донорів зав’язали особливі зв’язки з реципієнтами, бо для них важливо, що частинка близької людини продовжує жити.

При трансплантації кісткового мозку від неродинного донора ситуація дещо інша. Реципієнт і донор живі. І часто вони обоє так само мають бажання познайомитися. Це неможливо зробити протягом двох років з дня проведення трансплантації. Так, згідно з міжнародними рекомендаціями, визначено у стандартах Українського реєстру донорів кісткового мозку, який і проводить пошук неродинного донора.

Після двох років і донор, і реципієнт можуть звернутися до Українського реєстру з відповідним запитом і отримати необхідну інформацію, якщо їх зацікавленість у цьому буде взаємна. А до того часу протягом цих двох років вони можуть листуватися через реєстр анонімно.

На фото – львівський священик Любомир Миколишин зустрівся з людьми, яким трансплантували органи його померлої мами. Зустріч відбулася понад три роки тому.