Життя після трансплантації

Трансплантація – серйозна операція. Більшість пацієнтів після трансплантації (далі – Реципієнтів) повідомляють, що почуваються набагато краще після пересадки. Хоча все ж, потрібен час, щоб повернутися до нормального харчування, пересування та догляду за собою. Протягом цього періоду Реципієнт тісно співпрацює зі своєю командою лікарів: лікар, який проводив операцію, лікуючий лікар іншої спеціальності, який спостерігає за станом здоров’я після трансплантації, а також трансплант-координатор (далі – Трансплант-командою), яка відіграє важливу роль в одужанні.

Немає встановленого терміну, протягом якого після трансплантації органів люди повертаються додому. Саме Трансплант-команда оцінює низку факторів, щоб визначити, коли реципієнта можна виписати зі стаціонару. Це залежить від:

• Типу органу, який пересаджено (нирка, печінка, легені тощо), бо термін відновлення для кожного органу різний
• Загального стану здоров’я реципієнта, його стану перед трансплантацією
• Результатів лабораторних досліджень
• Інших хронічних проблем зі здоров’ям
• Наявності помічників і підтримки вдома

У перші кілька місяців після трансплантації слід регулярно проводити консультації трансплантолога, щоб переконатися, що новий орган функціонує добре. Кількість консультацій та обстежень залежить від особистої історії здоров’я Реципієнта та його самопочуття. Трансплантологи розписують для кожного Реципієнта план лікування, план обстежень і консультацій. Зазвичай, схема післяопераційних консультацій з медиками виглядає так.

1 місяць після операції – стаціонарний період та дві зустрічі на тиждень після нього: консультація з лікарем та лабораторні дослідження кожного разу.

2 місяць після операції – один раз на тиждень консультація та лабораторні дослідження.

Через 3 і 4 місяці після операції – кожні два тижні лабораторні дослідження і один раз на місяць візит до лікаря.

Через 6 місяців після операції – лабораторні дослідження один раз на місяць і кожні 3-6 місяців візит до лікаря.

Рік після операції – кожні 3-4 місяці слід проводити лабораторні дослідження і один раз на рік відвідувати лікаря-трансплантолога.

Після отримання пересадженого органу важливо докласти максимум зусиль, щоб зберегти своє здоров’я і запобігти відторгненню.

Термін “відторгнення” може здатися страшним, але це не завжди означає втрату пересадженого органу. Відторгнення відбувається, коли імунна система реципієнта розпізнає донорський орган як чужорідний і намагається його відкинути. Такі ж процеси мають місце, коли імунна система, наприклад, реагує на наявність бактерій або вірусів.

Певний ступінь відторгнення відбувається після кожної трансплантації, але наскільки це клінічно виражено – залежить від імунної системи та стану здоров’я кожної людини. Ризик відторгнення нового органу з часом зменшується, але він ніколи не зникає.

Гостре відторгнення є загальним явищем протягом першого року після трансплантації, але також може виникнути через кілька років після операції. Незважаючи на імуносупресивну терапію, може відбутися гостре відторгнення, яке часто переходить у хронічну форму. Хронічне відторгнення характеризується поступовою втратою функції пересадженого органу і викликає тривогу у реципієнтів, оскільки може розвиватися через декілька тижнів, місяців або років після трансплантації. Тому необхідно бути усвідомленим щодо ознак гострого і хронічного відторгнення.

Деякими такими ознаками можуть бути:

• Біль/чутливість у місці трансплантації
• Лихоманка
• Грипоподібні симптоми, такі як озноб, нудота, блювання, діарея, втома, головний біль, запаморочення та болі в тілі
• Зміна частоти пульсу
• Збільшення ваги
• Набряки
• Менше сечі

Трансплантолог підбирає ліки таким чином, щоб вони впливали на різні етапи імунної відповіді, зменшували небажані ефекти та забезпечували ефективне пригнічення імунної системи. При цьому враховуються такі фактори, як конкретний пересаджений орган, стан пацієнта та поточні клінічні протоколи та стандарти, що використовуються в даній галузі.

Необхідно дотримуватись інструкцій лікаря-трансплантолога та приймати імуносупресивні препарати виключно за розробленою ним схемою. Прийом цих ліків триватиме протягом усього періоду, доки функціонує пересаджений орган.

Після трансплантації, для забезпечення імуносупресії зазвичай використовуються комбінації препаратів, які індивідуально підбираються, враховуючи особливості кожного пацієнта та пересадженого органу. В залежності від цих факторів, підходи можуть включати різні методики, спрямовані на досягнення ефективної імуносупресії:

Індукційна імуносупресія

Цей підхід включає всі ліки, які дають одразу після трансплантації у підвищених дозах з метою запобігання гострому відторгненню. Незважаючи на те, що прийом препаратів можна продовжувати після виписки протягом перших 30 днів після трансплантації, вони не використовуються довгостроково для імуносупресивної підтримки.
Супутні препарати можуть включати метилпреднізолон, атгам (лімфоцитарний імуноглобулін, антитимоцитарний глобулін (кінський), тимоглобулін, ОКТ-3 , базиліксимаб.

Підтримуюча імуносупресія

Після трансплантації проводиться посттрансплантаційний моніторинг, включаючи призначення всіх необхідних імуносупресивних препаратів до, під час або після операції з метою забезпечити довгостроковий захист трансплантованого органу та підтримувати його функціонування.
Наприклад, преднізон, циклоспорин, такролімус, мофетилу мікофенолат, азатіоприн або еверолімус. Крім того, підтримуюча імуносупресія не включає будь-які імуносупресивні препарати, призначені для лікування епізодів відторгнення або для індукції.

Імуносупресія проти відторгнення

Цей підхід включає всі імуносупресивні препарати, призначені для лікування епізоду гострого відторгнення протягом початкового періоду після трансплантації або протягом певного періоду спостереження, зазвичай до 30 днів після діагностики гострого відторгнення.
Супутні препарати можуть включати метилпреднізолон, Атгам, ОКТ-3, тимоглобулін, базиліксимаб.

Препарати проти відторгнення діють на різних фазах імунної відповіді, щоб мінімізувати побічні ефекти та забезпечити ефективну імуносупресію. Клінічна імуносупресія зазвичай відбувається в три фази: індукція, підтримка і противідторгнення.

Дізнайтеся більше про кожен із цих імуносупресантів після трансплантації:

• Азатіоприн
• базиліксимаб
• Циклоспорин
• Мікофенолова кислота
• Мікофенолат мофетилу
• Преднізолон
• Сиролімус
• Такролімус

Азатіоприн, вперше використаний для клінічної імуносупресії в 1961 році, є імунодепресантом, який запобігає відторгненню трансплантованого органу. Його зазвичай використовують з іншими препаратами після трансплантації нирки, а також можуть використовувати для лікування важкого ревматоїдного артриту та виразкового коліту.

Як працює азатіоприн

Азатіоприн є антиметаболітом, який зменшує запалення та перешкоджає росту клітин, що швидко діляться, включаючи сенсибілізовані клони Т- і В-клітин. Має генералізовану дію на кістковий мозок, пригнічуючи вироблення кровотворних клітин. Пригнічуючи ці клітини, щоб запобігти відторгненню, азатіоприн також може пригнічувати виробництво інших лейкоцитів, які використовуються для боротьби з інфекцією. Ось чому ви та ваша Трансплант-команда повинні завжди стежити за інфекцією.

Прийом азатіоприну

• Приймати азатіоприн треба точно відповідно до вказівок лікаря. Якщо щось не зрозуміло з цих вказівок, попросіть свого лікаря пояснити їх вам
• Зберігати в недоступному для дітей місці
• Не зберігайте азатіоприн у ванній, біля кухонної раковини або в інших вологих місцях. Тепло або волога можуть призвести до руйнування ліків
• Викиньте ліки, якщо термін придатності прострочений або вони більше не потрібні

Поширені побічні ефекти

Хоча побічні ефекти від азатіоприну не є поширеними, вони можуть виникнути. Повідомте свого лікаря, якщо будь-який із цих симптомів є серйозним або не зникає:

• Холодні руки і ноги
• Діарея
• Болі в суглобах
• Втрата апетиту
• Розлад шлунка
• Блювота

Небезпечні побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-який із наведених нижче симптомів, негайно зверніться до лікаря:

• Кров у сечі
• Криваві або темні, смолисті випорожнення
• Озноб
• Прискорене серцебиття
• Лихоманка
• Виразки в роті
• Задишка
• Висип на шкірі
• Біль у горлі
• Незвичайна кровотеча або синці
• Зміни зору
• Пожовтіння шкіри або очей

Азатіоприн і вагітність

Застосування азатіоприну не рекомендується під час вагітності. Це може спричинити вроджені дефекти, якщо чоловік або жінка вживають його під час зачаття. Тому рекомендується використовувати методи контролю народжуваності.
Оскільки азатіоприн також проникає в грудне молоко і може завдати шкоди немовляті, годування груддю, як правило, не рекомендується під час використання азатіоприну.

Лікарські взаємодії

Перш ніж приймати азатіоприн, повідомте свого лікаря, якщо ви приймаєте, приймали або повинні приймати будь-які з наступних ліків:
Алопуринол; Каптоприл (наприклад, Каптопрес); Хлорамбуцил; кортикостероїди; Циклофосфамід; Циклоспорин (наприклад, Сандімун Неорал); Еналаприл; Лізиноприл меркаптопурин; метотрексат; Варфарин; щеплення; вітаміни

Запобіжні заходи

• Повідомте свого лікаря, якщо у вас коли-небудь було захворювання печінки або нирок
• Вплив азатіоприну може спричинити посилення інфекцій та уповільнене загоєння. Якщо вам належить операція, в тому числі стоматологічна, повідомте свого лікаря або стоматолога, що ви приймаєте азатіоприн
• Якщо є можливість, уникайте контактів із особами з застудою або іншими інфекціями
• Будьте обережні, користуючись звичайною зубною щіткою, зубною ниткою або зубочисткою. Ваш лікар-стоматолог може порекомендувати інші способи очищення зубів і ясен
• Не торкайтеся очей або внутрішньої частини носа, якщо ви щойно не вимили руки
• Будьте обережні, щоб не порізатися, коли використовуєте гострі предмети, такі як безпечна бритва, кусачки для нігтів тощо
• Уникайте контактних видів спорту та інших ситуацій, де можуть виникнути синці або травми

Базиліксимаб – це імуносупресант, який використовується для запобігання відторгненню трансплантованого органу. Його зазвичай використовують разом з іншими препаратами під час трансплантації нирки.

Як працює базиліксимаб

Базиліксимаб зв’язує та блокує ланцюг рецептора інтерлейкіну-2 на поверхні активованих Т-лімфоцитів.

Прийом базиліксимабу

Базиліксимаб вводиться шляхом ін’єкцій лише лікарем або під його безпосереднім наглядом.

Поширені побічні ефекти

Повідомте свого лікаря, якщо будь-який із цих симптомів є серйозним або не зникає:

• Акне
• Запор
• Нудота і діарея
• Головний біль
• Печія
• Проблеми зі сном
• Збільшення ваги
• Надмірний ріст волосся
• Біль у м’язах або суглобах

Небезпечні побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-який із наведених нижче симптомів, негайно зверніться до лікаря:

• Біль у животі або спині
• Біль у грудях
• Задишка
• Тривога
• Запаморочення
• Різка слабкість
• Оніміння або біль у ногах
• Біль під час сечовипускання або зменшення сечовипускання
• Біль у горлі, лихоманка та/або озноб
• Виразки в роті
• Відчуття “панчох і рукавичок” на руках або ногах
• Набряк щиколоток, тіла, обличчя, стоп або гомілок
• Тремтіння або тремтіння рук або ніг
• Блювання
• Білі плями в роті, горлі або на язиці
• Кашель
• Свербіння шкіри
• Висип на шкірі
• Кровотеча
• Кров у калі
• Синці
• Аномальний зір

Базиліксимаб і вагітність

Хоча базиліксимаб не вивчався у вагітних жінок, його не рекомендується використовувати під час вагітності, оскільки він може спричинити вроджені дефекти. Тому дуже важливо використовувати ефективну форму контролю за народжуваністю перед початком терапії базиліксимабом, під час терапії базиліксимабом і протягом 2 місяців після припинення терапії базиліксимабом.
Невідомо, чи проникає базиліксимаб у грудне молоко людини. Однак, оскільки цей препарат може викликати серйозні побічні ефекти, годування груддю під час його прийому не рекомендується.

Лікарські взаємодії

Під час клінічних випробувань базиліксимаб не взаємодіє з іншими поширеними лікарськими засобами для трансплантації. Однак ви повинні повідомити свого лікаря або фармацевта про будь-які ліки, які ви приймаєте за рецептом або без рецепта, щоб ви могли бути попереджені про взаємодію та запобігти їй.

Циклоспорин був відкритий у 1972 році та вперше використаний на людях у 1978 році як імуносупресивний препарат, який використовується для запобігання відторгненню організмом трансплантованого органу. Циклоспорин зазвичай використовується для зниження природного імунітету організму у пацієнтів, яким пересадили нирки, печінку та серце, а також може використовуватися для лікування важких випадків псоріазу та ревматоїдного артриту.

Як діє циклосприн

Циклоспорин знижує здатність допоміжних клітин виробляти інтерлейкіни, що призводить до зниження реплікації Т-хелперів і Т-клітин-кілерів. Завдяки своїй специфічності та ефективності циклоспорин зробив революцію в практиці клінічної трансплантації та значно підвищив рівень успішності приживаємості всіх органів.

Прийом циклоспорину

• Приймайте циклоспорин точно відповідно до вказівок лікаря. Якщо щось не зрозуміло з цих вказівок, попросіть свого лікаря пояснити їх вам
• Зберігайте циклоспорин в упаковці, в якій він надійшов, щільно закритою та в недоступному для дітей місці
• Зберігайте циклоспорин при кімнатній температурі та подалі від тепла та прямого світла.
• Не зберігайте циклоспорин у холодильнику
• Викидайте ліки, термін придатності яких закінчився або якщо більше не потрібні

Поширені побічні ефекти

Побічні ефекти циклоспорину є поширеними. Повідомте свого лікаря, якщо будь-який із цих симптомів стане більш вираженим:

• Збільшення грудей
• Діарея
• Посилений ріст волосся
• Втрата апетиту
• Синусит
• Розлад шлунка
• Блювота
• Ніжні, набряклі та/або кровоточиві ясна

Небезпечні побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-який із наведених нижче симптомів, негайно зверніться до лікаря:

• Тремтіння
• Судоми
• Розростання ясен
• Незвичайна кровотеча або синці
• Біль у горлі, лихоманка та/або озноб
• Пожовтіння шкіри або очей
• Набряк (ступні, щиколотки, гомілки та руки)
• Збільшення ваги
• Головний або м’язовий біль
• Зміни зору
• Відсутність контролю над рухами тіла
• Біль під час сечовипускання або зменшення сечовипускання
• Спантеличеність

Циклоспорин і вагітність

Деякі жінки, які отримували циклоспорин під час вагітності, народили своїх дітей передчасно, а деякі діти були меншими на вагу на момент народження. Крім того, деякі діти мали вроджені дефекти. Хоча немає впевненості, що ці вроджені дефекти виникли саме через використання матерями циклоспорину.
Циклоспорин також проникає в грудне молоко і може викликати ті самі побічні ефекти у дитини, що й у людей, які його приймають. Під час лікування Вам може знадобитися припинити годування груддю. Переконайтеся, що ви обговорили ризики та переваги ліків зі своїм лікарем.

Лікарські взаємодії

Перш ніж приймати циклоспорин, повідомте свого лікаря, якщо ви приймаєте, приймали або повинні приймати будь-які з наступних ліків:
Амілорид; Спіронолактон; або триамтерен; Алопуринол; андрогени; Бромокриптин; циметидин; Кларитроміцин; Даназол; дилтіазем; еритроміцини; естрогени; Флуконазол (наприклад, Дифлюкан); Інгібітори протеази вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ); Ітраконазол; Кетоконазол (наприклад, нізорал); Нефазодон; нікардіпін; Верапаміл; Азатіоприн (наприклад, Імуран); Хлорамбуцил; кортикостероїди; Циклофосфамід; меркаптопурин; Радіотерапія; Ловастатин; Симвастатин.

Запобіжні заходи

• Повідомте свого лікаря, якщо у вас коли-небудь були захворювання печінки або нирок, високий кров’яний тиск, низький рівень холестерину або магнію в крові
• Якщо є можливість, уникайте контактів із застудженими або іншими інфекціями
• Уникайте осіб, які нещодавно отримали пероральну вакцину проти поліомієліту. Не наближайтеся до них і не залишайтеся з ними в одній кімнаті дуже довго. Якщо ви не можете вжити цих заходів безпеки, вам слід розглянути можливість носіння захисної маски, яка закриває ніс і рот
• Поки ви приймаєте циклоспорин, важливо підтримувати хорошу гігієну зубів і регулярно відвідувати стоматолога для періодичної чистки зубів

Препарат проти відторгнення, який використовується для пригнічення імунної системи організму після трансплантації нирки.

Як діє мікофенолова кислота

Мікофенолова кислота діє як імуносупресивний препарат, який перешкоджає активності певних типів білих кров’яних клітин і запобігає надмірній імунній відповіді на трансплантований орган. Вона включається в комплексне лікування разом з іншими препаратами, що пригнічують імунну систему, з метою контролювання реакції імунної системи на трансплантат.

Прийом мікофенолової кислоти

• Необхідно дотримуватися точного графіку та дозування мікофенолової кислоти, як призначено вашим лікарем, і завжди приймати її вчасно. Важливо також забезпечити правильний режим прийому препарату у відповідності до вказівок, а також враховувати прийом їжі, якщо це потрібно
• Зберігайте препарат. при 25ºC подалі від вологи та тепла в оригінальній упаковці з етикеткою. Переконайтеся, що контейнер щільно закритий
• Зберігати в недоступному для дітей місці
• Викиньте ліки, якщо термін придатності прострочений або вони більше не потрібні

Поширені побічні ефекти

Повідомте свого лікаря, якщо будь-який із цих симптомів стане більш вираженим:

• Запор
• Нудота
• Діарея
• Інфекції сечовивідних шляхів
• Інфекція верхніх дихальних шляхів

Небезпечні побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-який із наведених нижче симптомів, негайно зверніться до лікаря:

• Алергічна реакція (утруднене дихання; закладення горла; набряк губ, язика або обличчя; або кропив’янка)
• Незвичайна втома або слабкість
• Хворобливе або утруднене сечовипускання
• Чорні, криваві або смоляні випорожнення або кров у блювоті
• Сильна нудота, блювота або діарея
• Раптове незвичне відчуття дискомфорту або нездужання

Лікування мікофеноловою кислотою може збільшити ризик інфікування та розвитку лімфоми та інших типів раку.
Негайно повідомте свого лікаря, якщо у вас виникла лихоманка або озноб, біль у горлі, незвичайна кровотеча або синці, виразки в роті, біль у животі, бліді випорожнення або потемніла сеча. Ці симптоми можуть бути ранніми ознаками небезпечних побічних ефектів.
Пацієнти, які приймають мікофенолову кислоту, регулярно повинні контролювати наявність стану, що називається нейтропенією (зниження кількості лейкоцитів класу нейтрофилів в загальному аналізі крові).
Негайно повідомте свого лікаря, якщо у вас з’явилися інфекції, несподівані синці або кровотечі.

Мікофенолова кислота і вагітність

Застосування мікофенолової кислоти під час вагітності пов’язане з підвищеним ризиком втрати вагітності та вроджених вад розвитку. Тому пацієнти дітородного віку повинні використовувати ефективні засоби контрацепції перед початком терапії мікофеноловою кислотою, під час терапії та протягом 6 тижнів після припинення терапії.
Невідомо, чи проникає мікофенолова кислота в грудне молоко. Не приймайте мікофенолову кислоту без попередньої консультації з лікарем, якщо ви годуєте дитину грудьми.

Лікарські взаємодії

Проконсультуйтеся зі своїм лікарем, перш ніж почати приймати будь-які нові ліки за рецептом або без рецепта під час прийому мікофенолової кислоти. Якщо ви знову звертаєтесь до лікаря з приводу будь-якого захворювання, обов’язково повідомте, що ви приймаєте мікофенолову кислоту.

Запобіжні заходи

• Мікофенолову кислоту завжди слід приймати натщесерце за 1 годину до або через 2 години після їжі. Ковтайте таблетки цілими. Не подрібнюйте, не жуйте та не нарізайте ліки перед прийомом
• Ви не повинні змішувати мікофенолову кислоту будь-якими іншими ліками без схвалення лікаря, оскільки вони можуть вплинути на розчинення оболонки мікофенолової кислоти і відповідно вплинути на процес всмоктування у вашій системі травлення
• Вам не слід приймати міфортик, якщо у вас алергія на мікофенолат натрію, мікофенолову кислоту, мікофенолат мофетил або будь-які інші інгредієнти таблетки. Якщо вам потрібно знати неактивні інгредієнти, запитайте свого лікаря

Імуносупресивний препарат, який використовується для запобігання відторгненню організмом трансплантованого органу. Його зазвичай використовують у поєднанні з іншими препаратами для зниження природного імунітету організму у пацієнтів, які отримують трансплантацію нирок, печінки та серця

Як діє мофетилу мікофенолат

Мікофенолат знижує кількість лейкоцитів, які виробляє ваше тіло. Ці білі клітини є клітинами, які можуть атакувати ваш новий орган. Цей препарат виявляється найбільш ефективним у комбінації з макролідними імунодепресантами.

Прийом мікофенолату мофетилу

• Приймайте мікофенолат точно відповідно до вказівок лікаря
• Зберігати в недоступному для дітей місці
• Зберігайте мікофенолат подалі від тепла та прямого світла. Тепло або волога можуть призвести до руйнування ліків
• Не зберігайте мікофенолат у ванній, біля кухонної раковини або в інших вологих місцях
• Викиньте ліки, якщо термін придатності прострочений або вони більше не потрібні

Поширені побічні ефекти

Повідомте свого лікаря, якщо будь-який із цих симптомів є серйозним або не зникає:

• Запор
• Діарея
• Головний біль
• Печія
• Нудота
• Біль у животі
• Блювота
• Слабкість
• Акне
• Запаморочення
• Висип на шкірі
• Проблеми зі сном

Небезпечні побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-який із наведених нижче симптомів, негайно зверніться до лікаря:

• Біль у животі
• Чорні, смолисті випорожнення
• Кров у сечі
• Кривава блювота
• Біль у грудях
• Кашель або захриплість
• Збільшені та/або червоні, кровоточиві ясна
• Лихоманка або озноб
• Посилений кашель
• Нерегулярне серцебиття
• Болі в суглобах
• Біль у попереку або в боці
• Біль у м’язах
• Хворобливе або утруднене сечовипускання
• Задишка
• Виразки всередині рота
• Набряки стоп або гомілок
• Тремтіння рук або ніг
• Крапкоподібні червоні плями на шкірі
• Незвичайна кровотеча або синці
• Білі плями в роті, на язику або горлі

Міокфенолат мофетил і вагітність

Застосування мофетилу мікофенолату не рекомендується під час вагітності, оскільки це пов’язано з підвищеним ризиком втрати вагітності в першому триместрі та підвищеним ризиком вроджених вад, особливо зовнішнього вуха та інших аномалій обличчя, включаючи вовчу губу та піднебіння, аномалії дистальних відділів кінцівок, серця. , стравохід і нирки. Жінкам, які застосовують мофетил мікофенолату в будь-який час вагітності, рекомендується зареєструватися в Національному реєстрі трансплантаційних вагітностей.
Оскільки мофетилу мікофенолату може завдати шкоди ненародженій дитині, жінки репродуктивного віку повинні застосовувати дві різні форми ефективного контролю за народжуваністю одночасно за 4 тижні до, під час і протягом 6 тижнів після прийому мофетилу мікофенолату. Пацієнти повинні знати, що мофетил мікофенолату може знижувати рівень гормонів у крові пероральних протизаплідних таблеток і теоретично може знизити їх ефективність.
Невідомо, чи мофетилу мікофенолату проникає в грудне молоко людини. Однак через можливість серйозних побічних реакцій мофетилу мікофенолату у немовлят годування груддю не рекомендується під час його прийому.

Лікарські взаємодії

Перш ніж приймати мікофенолат, повідомте свого лікаря, якщо ви приймаєте, приймали або повинні приймати будь-які з наступних ліків:
Антитимоцитарний глобулін; Азатіоприн (наприклад, Імуран); Хлорамбуцил; Кортикостероїди, глюкокортикоїди (наприклад, Медрол); Циклофосфамід; Циклоспорин (наприклад, Сандімун Неорал); меркаптопурин; такролімус (наприклад, Програф).

Запобіжні заходи

• Якщо є можливість, уникайте контактів із застудженими або іншими інфекціями
• Поки ви приймаєте мікофенолат, важливо підтримувати належну гігієну зубів і регулярно відвідувати стоматолога для чищення зубів

Це імунодепресант, який використовується для запобігання відторгненню трансплантованого органу. Він також використовується для лікування деяких форм артриту, важкої алергії, астми, а також захворювань шкіри, крові, нирок, очей, щитовидної залози та кишечника.

Як працює преднізолон

Преднізолон, кортикостероїд, схожий на природний гормон, який виробляють надниркові залози. Його часто використовують для заміни цієї хімічної речовини, коли ваше тіло не виробляє її достатньо. Преднізолон пригнічує секрецію інтерлейкіну-1, що призводить до зниження реплікації цитотоксичних Т-клітин. Він також має неспецифічну протизапальну дію та пригнічує функцію гранулоцитів, таким чином обмежуючи пошкодження органу, у якому вже почався процес відторгнення.

Прийом преднізону

• Приймайте преднізолон точно відповідно до вказівок лікаря
• Зберігайте цей препарат у контейнері, в якому він надійшов, щільно закритим у недоступному для дітей місці
• Зберігайте його при кімнатній температурі та подалі від надлишку тепла та вологи
• Викиньте ліки, якщо термін придатності прострочений або вони більше не потрібні

Поширені побічні ефекти

Хоча побічні ефекти від преднізолону не є поширеними, вони можуть виникнути. Повідомте свого лікаря, якщо будь-який із цих симптомів є серйозним або не зникає:

• Акне
• Занепокоєння
• Депресія
• Запаморочення
• Легке утворення синців
• Головний біль
• Посилений ріст волосся
• Безсоння
• Нерегулярні менструації або їх відсутність
• Непосидючість
• Розлад шлунку та/або блювота
• Одутлий (“місячне обличчя”) вигляд

Небезпечні побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-який із наведених нижче симптомів, негайно зверніться до лікаря:

• Чорні, смолисті випорожнення
• Застуда або інфекція, яка триває тривалий час
• М’язова слабкість
• Висип на шкірі
• Опухле обличчя, гомілки або щиколотки
• Проблеми із зором

Преднізолон і вагітність

Невідомо, чи зашкодить преднізолон майбутній дитині. Тому застосування преднізолону під час вагітності не рекомендується.
Оскільки преднізолон проникає в грудне молоко, рекомендується не приймати преднізолон без попередньої консультації з лікарем.

Лікарські взаємодії

Перш ніж приймати преднізолон, повідомте свого лікаря, якщо ви приймаєте, приймали або повинні приймати будь-які з наступних ліків:
Антикоагулянт (розріджувач крові), такий як варфарин; ліки від артриту; аспірин; циклоспорин (наприклад, Сандімун Неорал); дигоксин; діуретики; естроген; кетоконазол (наприклад, нізорал); оральні контрацептиви; фенобарбітал; фенітоїн; рифампін; теофілін; вітаміни

Запобіжні заходи

• Якщо у вас є грибкова інфекція (крім шкіри), не приймайте преднізолон, не порадившись з лікарем
• Повідомте свого лікаря, якщо у вас є або коли-небудь були захворювання печінки, нирок, кишечника або серця; діабет; недостатньо активна щитовидна залоза; гіпертонія; психічна звороба; психічний розлад; міастенія; остеопороз; герпетична інфекція очей; судоми; туберкульоз або виразки
• Якщо вам потрібна операція, в тому числі стоматологічна, повідомте лікаря або стоматолога, що ви приймаєте преднізолон
• Якщо у вас в анамнезі є виразки або ви приймаєте великі дози аспірину чи інших ліків від артриту, обмежте споживання алкогольних напоїв під час прийому цього препарату. Преднізон робить ваш шлунок і кишечник більш сприйнятливими до подразливої дії алкоголю, аспірину та деяких ліків від артриту. Цей ефект підвищує ризик утворення виразки

Це імунодепресант, який використовується для запобігання відторгненню трансплантованого органу. Такролімус, як правило, використовується для зниження природного імунітету організму у пацієнтів, яким пересадили нирки, печінку, підшлункову залозу, легені та серце.

Як діє такролімус

Механізми дії такролімусу не відрізняються від механізмів дії циклоспорину. Як і циклоспорин, такролімус пригнічує продукцію цитокінів, включаючи IL-2, пригнічує експресію рецепторів IL-2 і блокує поділ клітин.

Прийом такролімусу

• Приймайте такролімус точно відповідно до вказівок лікаря
• Зберігати в недоступному для дітей місці
• Зберігати подалі від тепла та прямого світла
• Не зберігайте у ванній, біля кухонної раковини чи в інших вологих місцях
• Викиньте ліки, якщо термін придатності прострочений або вони більше не потрібні

Поширені побічні ефекти

Хоча побічні ефекти від такролімусу не є поширеними, вони можуть виникнути. Повідомте свого лікаря, якщо будь-який із цих симптомів є серйозним або не зникає:

• Діарея
• Безсоння
• Втрата апетиту
• Біль у животі
• Розлад шлунка
• Блювота

Небезпечні побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-який із наведених нижче симптомів, негайно зверніться до лікаря:

• Утруднене дихання та/або хрипи
• Свербіж
• Хворобливе, часте або уповільнене сечовипускання
• Судоми
• Сильні або тривалі головні болі
• Шкірний висип та/або кропив’янка
• Біль у горлі, лихоманка та/або озноб
• набряки стоп, щиколоток
• Тремор
• Незвичайна кровотеча або синці
• Слабкість
• Збільшення ваги
• Пожовтіння шкіри або очей

Такролімус і вагітність

Деякі жінки завагітніли та народили дітей під час прийому такролімусу після трансплантації органів. Деякі з новонароджених мали тимчасові проблеми з нирками після народження. Деякі діти народилися передчасно.
Такролімус також проникає в грудне молоко і може викликати ті самі побічні ефекти у дитини, що й у людей, які його приймають. Тому може знадобитися припинити годування груддю під час лікування.

Лікарські взаємодії

Перш ніж приймати такролімус, повідомте свого лікаря, якщо ви приймаєте, приймали або повинні приймати будь-які з наступних ліків:
антациди; Амілорид; Бромокриптин; Карбамазепін; циметидин; Цизаприд; Кларитроміцин; Клотримазол; Циклоспорин (наприклад, Сандімун Неорал); Даназол; дилтіазем; Еритроміцин; Флуконазол (наприклад, Дифлюкан); Ганцикловір; інгібітори протеази ВІЛ, такі як індинавір; Ітраконазол; Кетоконазол (наприклад, нізорал); Метилпреднізолон (наприклад, Медрол); Метоклопрамід; Нефазодон; нікардіпін; Ніфедипін; Омепразол; Оральні контрацептиви (протизаплідні таблетки); фенобарбітал; Фенітоїн; Рифабутин; Рифампін; Ритонавір; Спіронолактон; звіробій і продукти, що містять звіробій; Тріамтеренвмісні препарати; Олеандоміцин; Верапаміл (наприклад, Ізоптин); вітаміни

Запобіжні заходи

• Якщо є можливість, уникайте контактів із застудженими або іншими інфекціями
• Тримайте порізи та подряпини чистими. Використовуйте особисту гігієну, особливо рота, зубів, шкіри, волосся та рук
• Такролімус може збільшити ризик розвитку певних типів раку. Поговоріть зі своїм лікарем про цей ризик
• Не їжте сирих устриць або інших молюсків під час прийому такролімусу та подбайте про те, щоб устриці та молюски були повністю приготовані. Навіть вживання устриць із “чистої” води чи хороших ресторанів не гарантує, що в устрицях немає бактерій
• Уникайте осіб, які нещодавно прийняли пероральну поліомієлітну вакцину. Не наближайтеся до них і не залишайтеся з ними в одній кімнаті дуже довго. Якщо ви не можете вжити цих заходів безпеки, вам слід розглянути можливість носіння захисної маски, яка закриває ніс і рот
• Такролімус доступний не в усіх країнах. Якщо ви подорожуєте в іншу країну, переконайтеся, що у вас є запас ліків
• Грейпфрути та грейпфрутовий сік можуть посилити дію такролімусу шляхом збільшення кількості цього препарату в організмі. Вам не слід їсти грейпфрут або пити грейпфрутовий сік під час прийому цього препарату

З 27 лютого 2023 року набув чинності новий Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення. До реєстру включено і лікарські засоби імуносупресивної дії для пацієнтів в посттрансплантаційному періоді. Алгоритм їх отримання передбачає кілька кроків.

Крок перший: консультативний висновок з планом лікування

Перед випискою зі стаціонару трансплантолог складає та видає на руки Реципієнту консультативний висновок з планом лікування, де вказано міжнародні непатентовані назви (МНН) та уточнені торговельні назви необхідних препаратів і їх рекомендована доза.

Крок другий: електронний рецепт

У кожному центрі трансплантації має бути лікар, який обіймає посаду трансплант-координатора і до якого після виписки зі стаціонару має звернутися Реципієнт. Трансплант-координатор вносить план лікування з консультативного висновку трансплантолога або лікуючого лікаря іншої спеціальності до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та виписує електронний рецепт з МНН на потрібний препарат, але зазначає, які саме торговельні назви імуносупресантів необхідні пацієнту.

Реципієнт також може звернутися до найближчих медичних установ, де є трансплант-координатор, щоб отримувати посттрансплантаційний супровід: проходити необхідні обстеження та отримувати електронний рецепт на необхідні ліки.

Отримувати консультативну допомогу з приводу результатів планових обстежень, можливих змін у стані здоров’я тощо реципієнт має можливість також у трансплантолога, імунолога або лікуючого лікаря іншої спеціальності центру, де він отримав лікування методом трансплантації.

Реципієнти, які отримували лікування методом трансплантації за кордоном, мають право звернутися до трансплант-координатора будь-якого зручного для них центру трансплантації, обов’язково з випискою з місця проведення оперативного втручання – для створення плану лікування та електронного рецепту в ЕСОЗ.

Якщо консультативний висновок виписаний понад рік тому, Реципієнту пропонується отримати повторну консультацію (в тому числі за допомогою телекомунікаційних засобів) або за місцем отримання трансплантації (за кордоном), або у трансплантолога вітчизняних центрів трансплантації та передати його трансплант-координатору для подальшого опрацювання.

Крок третій: аптека “Доступні ліки”

Ліки безоплатно або з невеликою доплатою за електронним рецептом можна отримати в аптеці, яка долучилася до програми “Доступні ліки” і візуально позначена наліпкою “Тут є доступні ліки”.

Інформацію про місцезнаходження аптек та наявність в них необхідних ліків можна уточнити в інформаційно-довідковій службі НСЗУ за телефоном: 16-77(з понеділка по четвер з 9 години ранку до 18 години та з 9 години ранку до 16:45 у п’ятницю у робочі дні).

До оновленого “Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою “Доступні ліки”, ввійшло 6 міжнародних непатентованих назв (МНН) препаратів імуносупресії та 21 торговельна назва.

Ті препарати, які не потрапили у Реєстр, згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2023 № 351 “Про затвердження Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 14 лютого 2023 року”, а саме “Селлсепт” (Мофетилу мікофенолат, 250 мг) та “Імуран” (Азатіоприн, 50 мг), реципієнти можуть отримувати:

1. За “старим” алгоритмом, тобто від структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних адміністрацій через розподіл лікарських засобів для хворих у до- та післяопераційний період з трансплантації, закуплених за кошти Державного бюджету України.
2. За рахунок асигнувань, що передбачені державним та місцевими бюджетами на охорону здоров’я, згідно з Постановою від 17.08.1998 № 1303 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”.

Інформація про препарати в оновленому Реєстрі: https://moz.gov.ua/uploads/8/44103-dn_351_21022023_dod2.pdf.

Деяким реципієнтам після трансплантації змінюють імуносупресанти. Причин може бути кілька.

Відсутність ефективності. Ефективність певних препаратів може значно відрізнятися у пацієнтів залежно від статі, історії хвороби, поточного режиму лікування та типу трансплантації.

Негативні фізичні та психологічні ефекти. Існують як загальні незначні побічні ефекти, які відчувають багато пацієнтів, так і серйозні побічні ефекти, які залежать від індивідуальної непереносимості пацієнта.

Короткострокові та довгострокові ризики для здоров’я. Медики перевіряють схему лікування кожного пацієнта, щоб визначити, як перехід на терапію імуносупресантами може спричинити додаткові ризики для здоров’я.

Хоча було проведено низку клінічних випробувань, що оцінюють вплив заміни імуносупресантів, важко зробити будь-які висновки з цих досліджень через різницю в розмірі вибірки, варіації пацієнтів, різноманітність схем лікування та багато іншого.

У будь-якому випадку, змінюючи імуносупресивну терапію, медики беруть до уваги всю історію лікування пацієнта. Важливо, щоб реципієнт детально обговорював з лікарем призначення ліків і будь-які проблеми, якщо вони виникають.

Нижче наведено деякі з найбільш поширених побічних ефектів, пов’язаних із деякими імуносупресантами. Контролювати ці ефекти можливо, змінюючи дози або самі ліки. Запитайте свого лікаря про вибір імунодепресантів.

Загалом побічні ефекти можуть включати:

• Акне
• Побічні реакції на тривале сонячне світло
• Анемія
• Тривога
• Артрит
• Жирові відкладення навколо талії та задньої поверхні шиї
• Подагра
• Розростання ясен
• Втрата волосся
• Головний біль
• Високий кров’яний тиск
• Високий рівень холестерину
• Підвищений апетит
• Підвищений рівень цукру в крові
• Ураження нирок
• Перепади настрою
• Нудота, діарея та/або блювання
• Остеопороз
• Одутлий (“місячне обличчя”) вигляд
• Лущення шкіри на долонях і стопах
• Набряк ніг, рук, живота або обличчя
• Поколювання в руках і ногах
• Тремтіння (тремтіння)
• Проблеми зі сном
• Небажаний ріст волосся
• Збільшення ваги

Після проведення трансплантації пацієнтам потрібно приймати широкий спектр лікарських засобів для забезпечення належної роботи нового органу, запобігання відторгненню та збереження загального здоров’я. Крім імунодепресантів, трансплантологи можуть призначати різні інші препарати.

Антибіотики. Під час операції та після неї існує ризик розвитку бактеріальних інфекцій.

Протигрибкові препарати. Використовуються після трансплантації для лікування грибкових інфекцій шкіри, ротової порожнини, горла, кишкового тракту або статевих органів.

Противиразкові препарати. Призначаються після трансплантації для лікування та запобігання рецидиву виразок та для лікування інших станів, коли шлунок виробляє надмірну кількість кислоти. Важливо звернути увагу на те, що куріння може знизити ефективність деяких противиразкових препаратів. Рекомендується обговорити цю тему з лікарем.

Діуретики. Це хімічні речовини, які сприяють виведенню надлишку рідини з організму. Вони стимулюють нирки до виділення більшої кількості сечі та частіших сечовипускань. Діуретики також використовуються для контролю високого артеріального тиску.

Статини. Оскільки імуносупресивна терапія може збільшити існуючі ризики серцево-судинних захворювань або сприяти розвитку нових, використовуються спеціальні препарати, такі як статини, для зниження рівня холестерину в крові. Статини є відносно новими лікарськими засобами, що дозволяють контролювати рівень холестерину і мають за мету зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Вакцини. Щеплення допомагає запобігти серйозним захворюванням, включаючи звичайний грип, дифтерію, правець, гепатит В і пневмококову інфекцію. Відповідь на вакцини знижується у пацієнтів із термінальним захворюванням органу та в перші шість місяців після трансплантації, тому важливо обговорити з трансплантологом час та інтервали між рекомендованими вакцинами. Пацієнти після трансплантації не повинні отримувати “живі вірусні” вакцини або контактувати з людьми, які нещодавно отримали живу вірусну вакцину, бо це може спровокувати інфекцію у пацієнта з імунодепресією.
Після трансплантації рекомендується робити щорічні щеплення від грипу через 1 рік. Якщо необхідні додаткові щеплення, слід робити тільки щеплення “мертвим вірусом”. Вам не можна робити щеплення “живим вірусом”, наприклад, проти вітряної віспи або КПК, через ризик передачі інфекції. Необхідно дотримуватися обережності при контакті з членами сім’ї, які нещодавно отримали щеплення, особливо з немовлятами, які отримують вакцину проти поліомієліту, оскільки вірус може виділятися з їх випорожненнями.

Їх слід проводити регулярно навіть після виписки зі стаціонару, аби визначати стан здоров’я, виявляти інфекції та ранні ознаки відторгнення. План обстежень складає лікар, але, зазвичай, це будуть такі дослідження.

Для оцінки функціонування органів виконуються різні аналізи крові. Загальний аналіз дозволяє отримати загальну інформацію про стан організму. Біохімічні тести вказують на функцію печінки, нирок та інших органів. Тести на електроліти допомагають контролювати рівень різних речовин у крові, таких як солі та мінерали. Також важливо визначити наявність інфекцій, які можуть передаватися через кров. Крім того, проводиться вимірювання концентрації імуносупресивних препаратів, щоб контролювати їх ефективність та уникнути передозування.

УЗД використовують, щоб побачити розмір органів і кровотік.
Рентгенівські знімки перевіряють ранні ознаки інфекції.
Біопсія – це медичне дослідження, яке передбачає вилучення клітин або тканин для дослідження на ознаки пошкодження або захворювання.
Тестування молекулярної експресії AlloMap^TM – це неінвазивний аналіз крові для реципієнтів серця, який використовують для моніторингу активності певних генів у білих кров’яних клітинах для визначення ризику гострого відторгнення клітин.
Електрокардіограма та ехокардіограма допомагають контролювати роботу серця.
Тести легеневої функції (PFT) вимірюють, наскільки добре легені вбирають і видихають повітря та наскільки ефективно вони передають кисень у кров.

Вам також може знадобитися проводити кілька тестів на регулярній основі вдома. Хоча конкретні тести відрізняються для кожного органу, тести, які є дуже важливими для контролю за здоров’ям кожного пацієнта після трансплантації, включають температуру, вагу, артеріальний тиск і пульс.

Імуносупресанти, хоча й допомагають у запобіганні відторгненню нового органу, одночасно сповільнюють роботу імунної системи та знижують природний захист організму від мікробів. Внаслідок цього, пацієнти, що перенесли трансплантацію, стають більш вразливими до інфекцій. Їм стає складніше подолати навіть незначні інфекції, які можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям і навіть загрожувати життю, якщо не отримують вчасне лікування.

Щоб запобігти інфікуванню, слід дотримуватися наступних заходів:

• У перші кілька місяців після трансплантації уникати закритих багатолюдних місць, таких як магазини, кінотеатри, ресторани та церкви
• Уникати людей з ознаками інфекційних хвороб
• Не контактувати з тваринами
• Відмовитися від робіт на вулиці або в саду
• Часто мити руки
• Ретельно доглядати за зубами, щодня чистити щіткою і використовувати нитку, а також регулярно відвідувати стоматолога
• У випадку порізів або подряпин очистити рану та накласти чисту суху пов’язку. У разі появи будь-яких ознак інфекції (лихоманка, біль, набряк або почервоніння) звернутися до лікаря

Існує три загальні часові рамки, протягом яких можливе інфікування в період після трансплантації: перший місяць, другий-шостий місяць і після шостого місяця.

Багато людей, які отримують новий орган, помічають позитивні зміни в якості свого життя та можливість повернутися до раніше втраченої діяльності. Деякі навіть знову починають займатися речами, які колись були недоступними через хворобу, наприклад, садівництвом або городництвом. Важливо підтримувати регулярний контакт з лікарем-трансплантологом та обговорювати з ним будь-які можливі ризики та проблеми з самопочуттям.

Після трансплантації може знадобитися зміна харчування. Рекомендується споживати збалансовану їжу з необхідною кількістю білків і калорій. Важливо обмежити споживання солі, цукру і жирів, а також забезпечити достатнє споживання клітковини для запобігання надлишкові ваги. Краще звернутися до дієтолога і дотримуватися його рекомендацій.

Необхідно повністю відмовитися від куріння і вживання алкоголю.

Трансплантація та життя з новим органом можуть призвести до почуття тривоги і навіть депресії у реципієнтів. Для подолання таких змін і нормалізації психологічного стану може бути корисною підтримка психолога.

Реабілітацію після трансплантації органу важливо розпочати якомога швидше. Обсяг і тривалість фізичних активностей будуть залежати від віку та стану здоров’я кожного реципієнта. Незалежно від цього, рух є важливим. Однак, для кожної людини “рух” може означати різні речі – від сидіння в кріслі до кількох прогулянок протягом дня. Рекомендується погодити план реабілітації та фізичних активностей з вашим лікарем.

Фізичні вправи стануть важливою складовою вашого життя, допоможуть вам швидше повернутися до звичної активності та підтримувати загальне поліпшення здоров’я.

Регулярні фізичні вправи допомагають контролювати рівень холестерину, кров’яний тиск та вагу. Вони знімають напругу, підвищують рівень енергії та сприяють позитивним змінам в інших важливих аспектах життя, наприклад, у здоровому харчуванні.

Дослідження показують, що фізичні вправи покращують м’язовий тонус, а також роботу серця і легень. Вони також допомагають зменшити стрес, досягти і підтримувати оптимальну вагу тіла.

Після повернення додому, рекомендується займатися фізичними вправами щодня. Наприклад, ходити пішки протягом 15-20 хвилин щодня, поступово збільшуючи тривалість в залежності від вашої фізичної здатності.

Проте, уникайте важких фізичних навантажень або піднімання важких предметів до тих пір, поки команда лікарів не дасть вам на це дозвіл.

Після трансплантації вам не буде дозволено водити автомобіль протягом приблизно двох-чотирьох тижнів. Перш ніж ви сядете за кермо після пересадки, обов’язково проконсультуйтеся з вашим лікарем. Введення початкових, достатньо великих, доз лікарських препаратів може викликати тремор, слабкість і проблеми зі зором. Ці побічні ефекти, які часто посилюються протягом перших місяців, ускладнюють здатність керувати автомобілем. Тому ми рекомендуємо утриматися від, доки команда трансплантологів не дасть вам на це дозвіл. Тому рекомендується утриматися від керування автомобілем, доки ваша команда лікарів не надасть вам дозвіл на це.

Ми наполегливо рекомендуємо утриматися від куріння. Куріння завдає шкоди вашим легеням, збільшуючи ризик виникнення легеневих інфекцій, таких як бронхіт, емфізема та пневмонія. Крім того, воно збільшує ризик розвитку раку.

Рак є однією з найпоширеніших причин смерті після трансплантації, а куріння значно підвищує ризик розвитку раку легенів після пересадки. Куріння зменшує здатність еритроцитів транспортувати кисень, що призводить до недостатнього отримування кисню тканинами і ускладнює процес одужання. Куріння звужує кровоносні судини, особливо в ногах, руках та серці. Крім того, воно підвищує рівень кислотності у шлунку, що сповільнює або перешкоджає загоєнню виразок, які можуть утворитися. Усі ці проблеми стають ще серйознішими для людей, які отримують імуносупресивну терапію.

Поради, які допоможуть вам кинути палити

Рекомендується уникати напоїв, що містять кофеїн, таких як кава, чай та деякі безалкогольні напої, оскільки кофеїн може підсилити бажання курити.

В перші три дні після припинення куріння варто збільшити споживання рідини і вживати більше фруктів. У курців організм містить велику кількість нікотину, і зменшення цієї концентрації може збільшити потяг до куріння. Прийом додаткової рідини може стати альтернативою сигаретам і допомогти організму вивести нікотин.

Коли виникає бажання закурити, рекомендується використовувати глибоке дихання. Зробіть повільні, глибокі вдихи, коли почуваєте потяг до куріння. Це допоможе вам розслабитися достатньо довго, щоб усвідомлено прийняти рішення не курити. Глибоке дихання також сприятиме насиченню мозку та інших органів киснем. Зробіть глибокий вдих через відкритий рот, зігніться в талії, а потім видихніть; повторіть цей процес два-три рази. Якщо починає кружитися голова, зупиніться.

Рекомендується приймати вітаміни для підтримки вашого організму. Вітаміни групи В можуть допомогти знизити нервозність та коливання настрою, які можуть виникати при спробі кинути палити. Також рекомендується приймати вітамін С, якщо ви не можете отримати достатню кількість фруктів у вашій їжі. Важливо звернутися до лікаря перед початком прийому будь-яких вітамінних препаратів.

Регулярна фізична активність є важливою для вашого благополуччя. Аеробні тренування, наприклад, швидка ходьба, можуть покращити життєву ємність легенів і тонус судин, а також допомогти уникнути депресії. Проте перед початком будь-якої програми тренувань варто проконсультуватися з лікарем, який спеціалізується на фізичних вправах для рекомендацій щодо підходящих видів активності та допомогти створити безпечний план тренувань для вашого відновлення та загального здоров’я.

Спробуйте використовувати жуйку Nicorette® або нікотиновий пластир, щоб зменшити бажання курити.

Відмова від куріння може бути складною і супроводжуватись це може різними неприємними симптомами. Такі явища, як тривога, роздратованість, головний біль, запаморочення, м’язові судоми, втома, сонливість, підвищена пітливість, труднощі з концентрацією, втрата апетиту або навпаки, підвищений потяг до їжі, та сильний потяг до куріння, можуть виникнути при відмові від цієї звички. Однак, важливо пам’ятати, що якщо ви будете дотримуватися свого рішення не курити, ці симптоми з часом зменшаться, а ви почуватиметесь краще, ніж раніше.

Важливо мати на увазі, що ці неприємності є тимчасовими і є результатом відмови від нікотину, до якого організм звик. Продовжуючи дотримуватися вашого рішення, ви зможете подолати ці труднощі та перебороти звичку, яка завдає шкоди вашому здоров’ю. Будьте наполегливими і знаходьте мотивацію у власному бажанні покращити своє здоров’я та якість життя.

Замість того, щоб думати про те, як сильно вам хочеться курити, нагадайте собі про шкідливий вплив куріння та переваги для здоров’я, які ви отримаєте без куріння.

Пам’ятайте, що з часом ви зможете насолоджуватися кращим самопочуттям та благополуччям, які виникають від відмови від куріння.

Після трансплантації багато осіб з часом повертаються до сексуальної активності, але це залежить від їх віку, стану здоров’я та того, як їх організм прийняв новий орган.

Сексуальність є важливою частиною того, ким ви є як особистість. Це більше, ніж статевий акт. Сексуальність включає в себе те, як ви відчуваєте себе чоловіком або жінкою, дарування та отримання чуттєвого задоволення, прагнення до близькості з іншою людиною та зняття сексуальної напруги.

Сексуальність людини страждає при нирковій недостатності. Це відбувається з різних причин. Чоловіки можуть відчувати імпотенцію (проблеми з ерекцією) та зниження сексуального потягу (лібідо). У жінок менструальний цикл може стати нерегулярним або повністю припинитися.

Але й у сексуальних стосунках, так само як і в будь-якій іншій ситуації, реципієнти повинні бути обережні через пригнічений імунітет та підвищений ризик інфекцій.

Деякі інфекції у пацієнтів, які нещодавно перенесли трансплантацію, можуть бути потенційно небезпечними для життя.

Так, врахування деяких моментів є важливим під час сексуальної активності після трансплантації. Такі рекомендації включають:

• Застосування обережності під час поцілунків, оскільки через слину можуть передаватися захворювання, такі як застуда або інші віруси
• Варто пам’ятати, що презервативи не забезпечують повний захист від захворювань, які передаються через контакт через шкіру між ділянкою навколо пеніса та зовнішніми статевими органами
• Важливо бути обережним під час орального сексу, оскільки існує ризик зараження інфекційними захворюваннями. Особливо важливо уникати еякуляції під час орального сексу або у разі наявності виразок на статевих органах партнера.

Трансплантація нирки може покращити деякі аспекти вашого сексуального життя. Хронічна втома повинна зменшитися і зробити сексуальне життя більш приємним. Чоловіки, як правило, матимуть менше проблем з досягненням і підтриманням ерекції. У жінки може відновитися менструальний цикл, і часто можлива вагітність.

Однак після трансплантації нирки деякі речі можуть не стати кращими. Вам все ще можуть знадобитися ліки від артеріального тиску, і вони можуть впливати на вашу сексуальну функцію та викликати побічні ефекти, такі як сонливість, втома, знижений сексуальний потяг, порушення менструального циклу та зменшення вагінального змащення.

У таких випадках важливо бути відкритим і обговорювати ці побічні ефекти зі своїм лікарем, якщо вас це турбує. Можливо, лікар зможе змінити ваші ліки, щоб мінімізувати або усунути побічні ефекти, які впливають на вашу сексуальну активність, і при цьому контролювати ваш кров’яний тиск.

Важливо зрозуміти, що реакція на ліки може бути індивідуальною, і побічні ефекти можуть варіюватися в залежності від конкретного лікарського препарату та організму пацієнта. Тому важливо вести відкриту та чесну комунікацію з медиками, щоб обговорити свої конкретні симптоми та побічні ефекти. Це допоможе їм визначити оптимальні стратегії лікування, внести корективи в лікування або розглянути альтернативні варіанти лікарських препаратів, якщо це необхідно.

Або порадить консультацію з психологом, якщо клінічна ситуація не передбачає відміни або зміни таких ліків. Психолог може надати підтримку, поради та стратегії, спрямовані на управління цими побічними ефектами, збереження задоволення від сексуальності та поліпшення якості життя.

На сексуальність також можуть впливати ліки, які ви приймаєте для запобігання відторгнення, бо вони нерідко викликають певні побічні ефекти: розвиток “місячного обличчя”, акне, синці та/або збільшення волосся на тілі. Якщо людина починає відчувати себе менш привабливою через ці зміни, вона може втратити інтерес до сексу.

Зазвичай після одужання реципієнти трансплантатів повертаються до нормального способу життя, включаючи сексуальну активність. Можливо, сексуальна функція не була важливою частиною вашого життя до трансплантації, але зараз вона може зайняти більш важливе місце у вашому порядку денному. Не є чимось незвичайним турбуватися про те, що було незнайомим у вашому недавньому минулому, але зараз набуває нового значення. Ви також можете турбуватися про безпеку вашої нової нирки під час статевого акту.

У жінок, які приймають імуносупресанти, під час статевого акту можуть розвинутися інфекції сечовивідних шляхів, оскільки вони більш схильні до інфекцій, а також через близькість піхви, уретри та ануса. Щоб уникнути інфекцій, важливо добре підмиватися після дефекації і витиратися спереду назад. Сечовипускання до і після статевого акту та вживання великої кількості води може допомогти запобігти інфекціям сечовивідних шляхів. Симптомами інфекції сечовивідних шляхів є печіння під час сечовипускання, неприємний запах або каламутна сеча, підвищена температура або часте сечовипускання. Зверніться до лікаря негайно при появі таких симптомів для встановлення діагнозу та лікування.

Навіть якщо у вас немає регулярних менструацій, ви все одно можете завагітніти. Щоб уникнути небажаної вагітності, важливо використовувати певний вид контролю за народжуваністю. Рекомендований вибір – діафрагма, губка та/або презервативи. При правильному використанні, разом зі сперміцидними желе або кремами, вони дуже ефективні. При використанні діафрагми існує вищий ризик розвитку інфекції сечовивідних шляхів. Якщо у вас є питання або занепокоєння щодо контролю народжуваності, поговоріть з командою трансплантологів.

Не зволікайте з зверненням до медичної команди, якщо ви стикаєтесь з будь-якими проблемами щодо сексуальної функції після трансплантації.

Деякі пацієнтки після отримання нової нирки в результаті трансплантації прагнуть відновити своє здоров’я та народити дитину. Хоча це можливо для багатьох жінок, варто зазначити, що такий підхід несе значний ризик як для матері, так і для малюка. Якщо ви плануєте завагітніти після трансплантації нирки, надзвичайно важливо провести детальну консультацію з лікарями-трансплантологами. Це дозволить прийняти обґрунтоване рішення, яке враховує потенційні ризики для вас і вашої майбутньої родини.

Зазвичай протягом першого року після трансплантації лікарі не рекомендують вагітність, бо в цей період призначаються великі дози імуносупресантів, часто потрібне коригування медикаментозного лікування тощо.

Акне

Преднізолон може призвести до появи висипу на обличчі, грудях, плечах та/або спині, тоді як Циклоспорин може зробити шкіру у цих місцях більш жирною. Рекомендується ретельно мити ділянки, де з’явився висип – щодня і тричі на день. Використання ніжних мочалок та м’якого мила допомагає очистити шкіру від накопиченого жиру, відмерлих клітин та бактерій. Важливо уникати сильного тертя або скрабування, оскільки це може призвести до подразнень шкіри. Мила, яке містить креми або олії, краще уникати, оскільки воно може загострити проблему з висипом. Також слід ретельно змивати мило зі шкіри, щоб залишати пори чистими і відкритими. Для кожного миття рекомендується використовувати чисту мочалку. Якщо відчуваєте, що шкіра пересушена, варто тимчасово призупинити миття з милом, щоб дозволити шкірі відновити природний рівень вологи.

Якщо вмивання обличчя милом не призводить до покращення шкіри або контролю акне, ви можете спробувати безрецептурний засіб для боротьби з акне, який містить перекис бензоїлу. Почніть з використання 5% засобу з перекисом бензоїлу один раз на день. Якщо через три дні ви не помічаєте надмірного почервоніння та лущення шкіри, можна почати наносити засіб двічі на день. Поступово збільшуйте час контакту зі шкірою, залишаючи його на довший період, поки не зможете носити його протягом усього дня. Якщо 5% препарат не дав відчутних результатів для боротьби з акне, ви можете спробувати використовувати 10% засіб з бензоїл пероксидом.

Ми не рекомендуємо використовувати ретинол А, потужну кислотну форму вітаміну А. Він викликає підвищену чутливість до сонця, чого слід уникати, оскільки ви приймаєте Преднізолон.

Існують також інші методи контролю акне:

• Регулярно мийте волосся і шкіру голови шампунем
• Уникайте зайвого дотику обличчя руками або тертя по пошкодженій шкірі
• Не використовуйте косметику. Також не рекомендується використовувати спеціальну гіпоалергенну косметику, яка маскує прищі. Макіяж, ймовірно, не допоможе поліпшити стан шкіри

Якщо проблема з прищами залишається, є великі або запалені прищі, слід проконсультуватися з дерматологом.

Суха шкіра

Якщо ви стикаєтеся з проблемами сухості шкіри, рекомендується використовувати ніжне мило і наносити зволожуючий лосьйон після купання. Якщо ваша шкіра дуже суха або на ній є лущення, може бути корисним використання інтенсивного зволожуючого лосьйону для тіла або навіть додавання олії у воду для ванни. Існує багато ефективних засобів для зволоження, які можна придбати без рецепта в аптеці. Спробуйте підібрати ті, які найбільше підходять саме вашій шкірі.

Якщо у вас немає проблем з акне або сухістю шкіри, тоді не потрібно додаткового спеціального догляду. Достатньо приймати ванну або душ так часто, як вам необхідно (щодня або через день), щоб зберігати шкіру чистою. Важливо пам’ятати, що за появи будь-яких проблем зі шкірою слід проконсультуватися у фахівця-дерматолога.

Дрібні порізи і подряпини варто ретельно очищати та утримувати сухими, щодня промиваючи їх водою з милом. За необхідності можна нанести антисептичний засіб, наприклад, розчин Бетадину®. Але у разі великих порізів, укусів собак або серйозних синців рекомендується негайно звернутися до лікаря.

Пацієнти, які отримали трансплантати, мають значно вищий ризик розвитку раку шкіри та губ, і цей ризик збільшується з плином часу. Прийом Преднізолону робить шкіру більш чутливою до сонячних променів, а це означає, що ви будете обгорати легше, швидше і сильніше, ніж до трансплантації. Постійний і повторний вплив ультрафіолетових променів сонця може спричинити негативні та незворотні зміни шкіри. Важливо відзначити, що навіть якщо ваша шкіра є темною, що природно надає деякий захист від опіків, ліки, які ви приймаєте, зроблять вас більш схильними до ушкоджень від сонячних променів.

Рак шкіри частіше зустрічається у пацієнтів після трансплантації. Тому рекомендується щорічно відвідувати дерматолога.

Рак шкіри

Через підвищену чутливість шкіри важливо регулярно відвідувати дерматолога для проведення перевірки на рак шкіри. Також важливо обмежити тривалість перебування на сонці та застосовувати на вулиці відповідний захисний одяг і сонцезахисні засоби.

Зверніть увагу на ознаки можливого початку раку шкіри, це можуть бути будь-які ранки, які кровоточать, утворюють струпи, збільшуються в розмірі або не загоюються протягом тривалого періоду (декілька тижнів). Такі виразки зазвичай з’являються на відкритих ділянках тіла, таких як обличчя, шия, голова (особливо, якщо на голові мало або немає волосся), а також на руках та плечах. Якщо родимка починає кровоточити, змінює колір або розмір, важливо негайно проконсультуватися з лікарем.

Сонячне випромінювання, яке може призвести до розвитку раку шкіри, включає ультрафіолетові (УФ) промені, які проникають навіть через хмари та присутні в тінистих місцях. Ми рекомендуємо завжди захищати шкіру від впливу УФ-випромінювання. Уникайте перебування на відкритому сонці у період з 10:00 до 15:00, коли УФ-промені найінтенсивніші. Віконне скло автомобілів допомагає блокувати більшість шкідливих УФ-променів. Для додаткового захисту від сонця треба наносити сонцезахисний крем та бальзам для губ з показником захисту SPF 15 або вище, носити капелюхи з широкими полями, одяг з довгими рукавами та довгі штани щоразу, коли перебуваєте на вулиці.

Прийом препарату Преднізолон може негативно вплинути на здоров’я волосся. Використання лосьйонів, тонування, фарбування або освітлення волосся може призвести до його ламкості. Рекомендується звернутися за консультацією до лікаря перед проведенням процедур по завивці або фарбуванню волосся.

Лікарський засіб Програф (Такролімус), що використовується для попередження відторгнення органів при трансплантації, може призвести до випадіння волосся. Циклоспорин та Преднізолон можуть, навпаки, спричиняти надмірний ріст волосся на обличчі, особливо у жінок.

Для видалення надмірного волосся можна використовувати спеціальні креми для депіляції. До використання варто перевірити свою реакцію на них, дотримуючись інструкцій на упаковці. Варто пам’ятати, що такі засоби можуть викликати подразнення очей, губ та слизових оболонок, тому їх слід застосовувати обережно.

Інший варіант – це відбілювання волосся. Однак перед застосуванням будь-яких засобів або процедур рекомендується проконсультуватися з фахівцем, особливо якщо у вас є проблеми або ви приймаєте лікарські препарати.

Регулярні відвідування офтальмолога для огляду зору є важливою практикою. Препарат Преднізолон, наприклад, може мати вплив на здоров’я ваших очей, зокрема викликати появу катаракти та впливати на гостроту зору. Післяопераційний огляд офтальмолога рекомендується провести через шість місяців після початку прийому Преднізолону у дозі 10 мг на день або в разі встановлення цієї дози.

Регулярні огляди у спеціаліста допоможуть вчасно виявити можливі зміни у зоровій функції та за необхідності вжити відповідні заходи для підтримання здоров’я очей.

Під час підготовки до трансплантації необхідна також консультація стоматолога, щоб визначити і провести перед операцією всі необхідні стоматологічні процедури. Важливо забезпечити оптимальний стан здоров’я ваших зубів та ясен до трансплантації. Якщо така консультація була проведена і всі роботи були виконані, то планові стоматологічні процедури можна відкласти принаймні на шість місяців після трансплантації. Сюди входить і регулярна чистка зубів.

Однак, якщо у вас болить зуб або ясна, вам слід негайно звернутися до стоматолога.

Дуже важливо, щоб ви дотримувалися належної гігієни порожнини рота після трансплантації. Чистіть зуби один або два рази на день. Після трансплантації зуби слід також чистити зубною ниткою, але вона може подразнювати ясна і викликати кровотечу, тому будьте обережні.

Якщо стоматологічне лікування з якихось причин не було завершене до трансплантації, протягом перших кількох місяців після повернення додому з лікарні слід звернутися до стоматолога. На консультації у стоматолога просіть оцінити стан вашої порожнини рота та зубів, проте не дозволяйте одразу проводити чищення або полірування зубів. Якщо потрібне лікування або гігієнічне чищення, врахуйте, що можливо після таких процедур слід приймати антибіотики і поговоріть про це зі стоматологом.

У разі необхідності попросіть стоматолога виконати рентгенівські знімки для більш детального вивчення стану вашого стоматологічного здоров’я.

Плануйте всі необхідні візити якнайближче один до одного, щоб ваш стоматолог міг повністю узгодити, який обсяг лікування загалом потрібно виконати.

Якщо ви приймаєте Преднізолон, під час стоматологічних процедур рекомендується знизити дозу препарату до мінімуму, що допоможе знизити ризик інфікування, кровотечі та сприятиме швидшому загоєнню. Проте, не варто уникати відвідування стоматолога тільки тому, що ви ще приймаєте велику дозу Преднізолону, особливо, якщо у вас виникла стоматологічна проблема. Краще піклуватися про здоров’я зубів та ясен, ніж ризикувати інфікуванням.

І важливо спілкуватися зі стоматологом та трансплантологом, щоб вони могли спільно визначити найкращий підхід до стоматологічного лікування у вашому конкретному випадку.

• Ліки вдома слід тримати в недоступному для дітей місці, подалі від сонця та сильної спеки
• Взяти за звичку приймати ліки щодня в один і той же час
• Якщо ліки стали м’якими, липкими, твердими чи потрісканими або мають помітно інший колір чи запах, їх треба замінити
• Варто уточнювати у фармацевта, які ліки ніколи не можна приймати з грейпфрутовим соком
• Доцільно носити браслет або намисто, на якому вказано, що людина після трансплантації, а також зберігати список усіх ліків і доз у гаманці чи сумочці
• Вирушаючи у подорож, завжди брати з собою додаткові дози ліків, на випадок, якщо трапиться спізнитися на літак чи потяг
• Під час подорожі за кордон і проходження митниці зберігати аркуш з призначеннями ліків і доз