Згідно з національним листом очікування понад 2 000 українців потребують трансплантації анатомічних матеріалів.
Хто вирішує, що людині потрібно замінити орган і з чого почати процес підготовки до трансплантації.
Трансплантація – це метод лікування, який передбачає пересадку органів або тканин від однієї людини іншій. Таке лікування проводять, якщо орган або тканина через хворобу чи травму стали неспроможними виконувати певні функції в організмі і донорський орган може їх відновити.
Процедура трансплантації передбачає підбір сумісного донорського органу, хірургічну операцію для його вилучення та трансплантації до реципієнта, а також медичний догляд після операції. Наявність у пацієнта медичних показань для застосування трансплантації встановлює консиліум лікарів закладу охорони здоров’я, в якому пацієнт перебуває на лікуванні чи диспансерному обліку.
В Україні 44 медичні заклади долучені до пілотного проєкту МОЗ з трансплантації. Саме до одного з таких закладів має звернутися пацієнт аби розпочати шлях підготовки до пересадки органу.
Якщо йдеться про родинну пересадку від живого донора і близький родич або член сім’ї пацієнта дали згоду на забір органу, у центрі трансплантації проводять лабораторні дослідження на імунологічну сумісність донора і реципієнта. За його результатами медичний консиліум закладу приймає рішення про необхідність проведення трансплантації. Якщо рішення позитивне, відповідну інформацію вносять до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ).
Якщо пацієнту планується проведення трансплантації від посмертного донора, у медичному закладі так само проводять детальне його обстеження і медичний консиліум підтверджує необхідність проведення трансплантації. Пацієнта вносять до листа очікування відповідного центру трансплантації. Скан-копії всіх медичних документів, які підтверджують необхідність трансплантації, вносяться також і до ЄДІСТ.
У випадку, коли пацієнт перебуває у невідкладному стані і є пряма та невідворотна загроза його життю, медична допомога із застосуванням трансплантації надається без згоди реципієнта, його батьків або інших законних представників.
Якщо пацієнт відмовляється від трансплантації і це може призвести до тяжких для нього наслідків, лікуючий лікар зобов’язаний пояснити пацієнту всі ризики. Якщо після наданих роз’яснень реципієнт все ж таки відмовляється від застосування трансплантації, лікар зобов’язаний отримати від реципієнта письмову заяву про відмову або скласти відповідний акт у присутності свідків.
В Україні пересаджують нирки, печінку, серце, легені, підшлункову залозу. За 9 місяців 2023 року проведено 406 органних трансплантацій.
