Крістофер Фукс став першим іноземцем в нашій країні, який юридично оформив своє рішення стати донором після смерті. Він – керівник відділу економіки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Своє рішення написати прижиттєву згоду пояснив так: “Для мене важливо відчувати себе частиною цієї країни. Я ще не збираюся помирати, але якщо це раптом станеться, я хотів би, аби така ситуація мала і позитив. Я бачу його в тому, щоб поділитися тілом з людьми, які потребуватимуть такої допомоги”.
Крістофер Фукс написав заяву про згоду на посмертне донорство і в Німеччині. А ще раніше – у США, в Чикаго, де працював до призначення в Посольство в Україні.
Дмитро Коваль, генеральний директор СДУ “Український центр трансплант-координації”: “Згідно з українським законодавством немає обмежень щодо посмертного донорства для громадян інших країн. Крістофер Фукс звернувся до УЦТК, трансплант-координатори відділу супроводу трансплантацій погодили день і час, коли він зміг приїхати і написати свою згоду. Загалом, у системі ЄДІСТ зафіксовано 814 прижиттєвих рішень українців щодо можливості посмертного донорства: з них – 801 згода стати донором після смерті і 13 прижиттєвих незгод”.
Прижиттєву згоду на посмертне донорство може надати кожна повнолітня дієздатна особа. Для цього слід написати письмову заяву і подати її трансплант-координатору будь-якого центру трансплантації.
На підставі заяви буде сформована відповідна картка в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів і тканин( ЄДІСТ), а скан-копія заяви буде долучена до цієї картки. Інформацію з цієї картки в ЄДІСТ не може бачити жоден медичний працівник до моменту констатації смерті головного мозку особі, яка надала таку заяву.
Якщо людина не хоче, аби після смерті її органи могли використати як донорські, вона може написати і подати трансплант-координатору заяву про незгоду на посмертне донорство і на підставі цієї заяви так само буде сформовано картку в ЄДІСТ. У разі смерті власника заяви, його рішення про незгоду жоден з родичів не зможе змінити.
Протягом життя людина може неодноразово змінювати своє рішення про згоду або незгоду, що в свою чергу анулює попередню її заяву. Зміна рішення щодо посмертного донорства відбувається так само через звернення до трансплант-координатора.
