Після проведення трансплантації пацієнтам потрібно приймати широкий спектр лікарських засобів для забезпечення належної роботи нового органу, запобігання відторгненню та збереження загального здоров’я. Крім імунодепресантів, трансплантологи можуть призначати різні інші препарати.
Антибіотики. Під час операції та після неї існує ризик розвитку бактеріальних інфекцій.
Протигрибкові препарати. Використовуються після трансплантації для лікування грибкових інфекцій шкіри, ротової порожнини, горла, кишкового тракту або статевих органів.
Противиразкові препарати. Призначаються після трансплантації для лікування та запобігання рецидиву виразок та для лікування інших станів, коли шлунок виробляє надмірну кількість кислоти. Важливо звернути увагу на те, що куріння може знизити ефективність деяких противиразкових препаратів. Рекомендується обговорити цю тему з лікарем.
Діуретики. Це хімічні речовини, які сприяють виведенню надлишку рідини з організму. Вони стимулюють нирки до виділення більшої кількості сечі та частіших сечовипускань. Діуретики також використовуються для контролю високого артеріального тиску.
Статини. Оскільки імуносупресивна терапія може збільшити існуючі ризики серцево-судинних захворювань або сприяти розвитку нових, використовуються спеціальні препарати, такі як статини, для зниження рівня холестерину в крові. Статини є відносно новими лікарськими засобами, що дозволяють контролювати рівень холестерину і мають за мету зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
Вакцини. Щеплення допомагає запобігти серйозним захворюванням, включаючи звичайний грип, дифтерію, правець, гепатит В і пневмококову інфекцію. Відповідь на вакцини знижується у пацієнтів із термінальним захворюванням органу та в перші шість місяців після трансплантації, тому важливо обговорити з трансплантологом час та інтервали між рекомендованими вакцинами. Пацієнти після трансплантації не повинні отримувати “живі вірусні” вакцини або контактувати з людьми, які нещодавно отримали живу вірусну вакцину, бо це може спровокувати інфекцію у пацієнта з імунодепресією.
Після трансплантації рекомендується робити щорічні щеплення від грипу через 1 рік. Якщо необхідні додаткові щеплення, слід робити тільки щеплення “мертвим вірусом”. Вам не можна робити щеплення “живим вірусом”, наприклад, проти вітряної віспи або КПК, через ризик передачі інфекції. Необхідно дотримуватися обережності при контакті з членами сім’ї, які нещодавно отримали щеплення, особливо з немовлятами, які отримують вакцину проти поліомієліту, оскільки вірус може виділятися з їх випорожненнями.