Живим донором органу може бути повнолітня дієздатна особа, яка є близьким родичем або членом сім’ї реципієнта та яка добровільно надала згоду на вилучення у неї органу або частини органу для трансплантації. Трансплантація може бути виконана, якщо така особа за результатами обстежень буде імунологічно-сумісною з реципієнтом та не буде мати протипоказів до вилучення органу.
Трансплантація від живого донора застосовується у випадках, коли користь для здоров’я того, кому пересаджують донорський орган перевищує ризики для самого донора. Центр трансплантації ретельно обстежує як донора, так і реципієнта, щоб впевнитись у тому, що це безпечно для кожного з них (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1069-22#Text).
При цьому варто зазначити, що трансплантація від живого донора можлива лише таких органів як нирка та частина печінки.
Загалом трансплантації від живого донора вважаються більш безпечними та прогностично сприятливішими для реципієнта, оскільки є більше часу на дообстеження, як донора так і реципієнта перед операцією трансплантації.
