Логотип Facebook із посиланням на сторінку Facebook
Логотип YouTube із посиланням на канал YouTube
Логотип Telegram, посилання поки неактивне

Людям із порушенням зору

Щоб доставити донорські органи в небо знову підняли гвинтокрил

Липень, 2, 2024

54-річна пані Оксана з Вінничини. 8 років тому перехворіла на ГРВІ і це спричинило проблеми з серцем. Жінці діагностували дилатаційну кардіоміопатію – захворювання, при якому порушується скоротлива функція серця. Лікування при такій недузі симптоматичне і настає час, коли серцева недостатність посилюється і єдиним виходом залишається трансплантація. Рік тому жінку поставили у лист очікування на пересадку органу. Минулої п’ятниці пані Оксана була вдома, з чоловіком і наймолодшими дітьми, коли їй зателефонували з лікарні. Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ) визначила, що саме їй підходить серце померлого донора.

Донор – 40-річний чоловік з Одещини, який помер внаслідок геморагічного інсульту. Його родина дала згоду на посмертний забір органів. Але виникло питання – як вчасно транспортувати їх на Вінниччину? Адже це 400 км шляху, а донорське серце треба доставити в операційну за дві години. Після опрацювання можливості польотів з керівниками Спеціального авіаційного загону ДСНС України та Центру авіаційного забезпечення Національної поліції України Міністерство охорони здоров’я України звернулося до МВС України і було прийнято рішення, попри воєнний час, підняти в небо гелікоптер.

Доки вирішувалися організаційні питання з санавіацією, трансплант-команда зі столичного Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова у супроводі екіпажу Нацполіції уже долала на авто сотні кілометрів на Одещину , аби провести в Роздільнянській багатопрофільній лікарні забір органів. Коли це було зроблено – на майданчик біля лікарні опустився гвинтокрил Національної поліції України, щоб вчасно доставити рятівні органи і трансплантологів на Вінниччину.

Донорське серце пані Оксані пересадили у Вінницькій обласній клінічній лікарні імені М. І. Пирогова за участі столичних трансплантологів з Інституту імені Амосова. Нове для неї серце запрацювало на операційному столі.

Того ж дня у цій лікарні було проведено і дві пересадки нирок. Обоє пацієнтів з Вінничини, в обох – термінальна стадія ниркової недостатності. Пані Аллі – 36 років і 11 з них вона прожила на діалізі. Пану Василю – 42, понад рік він перебував у листі очікування на пересадку.

Наразі усі пацієнти перебувають у лікарні, триває їх постопераційна реабілітація. Стан усіх трьох відповідає складності перенесеного хірургічного втручання.

Дмитро Коваль, генеральний директор СДУ “Український центр транспоант-координації”: “Важка, злагоджена робота людей з різних регіонів, з різних медичних закладів і професійних сфер, які можуть об’єднуватись, щоб робити неможливе реальним. Саме у такій взаємодії полягає розвиток системи трансплантації в країні, для якої створено всі передумови – законодавче поле і покриття ресурсами”.

Світла пам’ять померлому донору і безмежна вдячність його родині за непросте, але важливе рішення, яке дало другий шанс на повноцінне життя одразу трьом людям.