Саме таким гаслом вдячності ВООЗ позначила цьогорічний Всесвітній день донора крові.
Рівно 20 років тому під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я міністри охорони здоров’я різних країн одноголосно ухвалили спільне рішення про підтримку добровільного донорства крові і оголосили 14 червня – Всесвітнім днем донора крові. А вибрали цей день тому, що 14 червня народився австрійський лікар Карл Ландштайнер, який відкрив групи крові людини.
Ландштайнер зробив своє відкриття на самому початку минулого століття, потім було ще кілька наукових проривів в цій темі – відкриття резус-фактору, еритроцитів, плазми, антикоагулянтів, що врешті виокремило трансфузійний напрямок в окрему і дуже важливу сферу медицини.
Сучасні технології дають можливість розділити кожну порцію донорської крові на три компоненти – еритроцити, тромбоцити та плазму – і кров одного донора може врятувати трьох людей. Тому донори, які регулярно донатять, мають у переліку своїх добрих життєвих справ сотні або й тисячі врятованих життів.
Найвідоміший у світі донор – наш сучасник австралієць Джеймс Харрісон, який пожертував плазму крові понад тисячу разів і підтримав життя майже 2 мільйонам новонароджених! Річ у тім, що його кров збагачена особливими антитілами, стійкими до антигену D резус-фактора. Джеймса Харрісона заслужено називають людиною з золотою рукою.
Багато неймовірних донорських історій можна розповісти і про українців. Дніпрянин Володимир Ніколаєв ставав донором майже 800 разів і саме за це отримав звання Героя України. Заслужений донор України з Сумщини Олександр Шаповал здав кров понад 150 разів і навіть захищати батьківщину пішов під позивним “Донор”. П’ять співробітників центру служби крові нашої найголовнішої дитячої лікарні “Охматдит” є Почесними донорами – тобто самі медики здали кров або її компоненти уже понад 40 разів.
Генеральний директор СДУ “Український центр трансплант-координації” Дмитро Коваль: “Донорство і система крові в Україні проходять величезне випробування через війну. Але патріотизм і гуманність наших співвітчизників дають змогу утримувати систему крові на належному рівні. Дуже показовий факт: на третьому році війни ми жодного разу не запросили допомоги в препаратах крові у наших зарубіжних партнерів. Тому дякуємо кожному українцю, який розуміє важливість донорства і донатить власною кров’ю. Але маємо вибудувати культуру усвідомленого регулярного донорства – щоб люди планували свої донації і здавали кров 3-4 рази на рік. Тоді ми матимемо надійні стратегічні запаси крові і сталу базу донорів. Давайте працювати у цьому напрямку разом”.